арта ”жгорода
≤стор≥¤ ”жгорода
”же в давнину на територ≥њ ”жгорода були поселенн¤, найдавн≥ш≥ з ¤ких нараховують понад 100.000 рок≥в. ѕрот¤гом давн≥х в≥к≥в через територ≥ю сучасного м≥ста пройшло чимало племен ≥ народ≥в: кельти, авари, дак≥йц≥, сармати, бургунди, але найб≥льш в≥домими з перших св≥домих засновник≥в ужгородського поселенн¤ були слов'¤ни. ќдне з њх племен, б≥л≥ хорвати, в друг≥й половин≥ I тис¤чол≥тт¤ заселило район сучасного ”жгорода.
ѕрот¤гом стол≥ть ≥сторично склалис¤ три центри м≥ста Ч «амкова гора, –адванка, √ор¤ни. ј вже п≥зн≥ше перевага поступово перейшла до б≥льш укр≥пленого району на «амков≥й гор≥. ” IX стол≥тт≥ укр≥плене городище-замок перетворилос¤ у ранньофеодальне м≥сто-поселенн¤, ¤ке стало центром новоутвореного слов'¤нського кн¤з≥вства очолюваного легендарним кн¤зем Ћаборцем. Ќа заход≥ кн¤з≥вство Ћаборц¤ межувало з ¬еликоморавським кн¤з≥вством, а на п≥вдн≥ Ч з ѕершим Ѕолгарським царством. Ќе виключена можлив≥сть, що ”жгородське городище могло входити до њх складу. ” 903 роц≥ угорськ≥ племена, п≥д кер≥вництвом своњх сакрального вожд¤ јлмоша та в≥йськового вожд¤ јрпада прот¤гом чотирьох дн≥в штурмували фортецю √унгвар, у ¤к≥й оборон¤вс¤ кн¤зь Ћаборець з≥ своњми воњнами. јле сили були нер≥вн≥, ≥ кн¤зь та його в≥йсько були перебит≥. —аме городище було спалено, та через де¤кий час знову в≥дбудоване вже новими господар¤ми. ѕ≥сл¤ приходу угорц≥в навколо замку починаЇ розбудовуватис¤ ≥ розширюватис¤ м≥стечко. ” 1086 роц≥ ”жгород був атакований половц¤ми хана утеска та вз¤ти його вони не змогли.
” 1241Ч1242 роках татаро-монгольськ≥ племена п≥д кер≥вництвом хана Ѕату спалили м≥сто. Ќове м≥сто (”нгуйвар) Ч Ќовий ”жгород за наказом угорського корол¤ Ѕейли IV, у 1248 роц≥ будують на новому м≥сц≥, у сучасному м≥крорайон≥ √ор¤ни. “ут також збудували нову фортецю ≥ поруч нењ церкву (√ор¤нська ротонда). ” 1290 роц≥ новим господарем м≥ста стаЇ канцлер ”горського корол≥вства Ч ќбо ќмодей. ѕ≥д час феодальних м≥жусобних в≥йн на початку XIV стол≥тт¤, значних руйнувань зазнав ≥ ”жгород. ” 1312 роц≥ новим господарем м≥ста-фортец≥ став ѕетро ѕете, ¤кий вже у 1315 роц≥ п≥дн≥маЇ повстанн¤ проти корол¤, ¤ке через два роки було придушене. ” 1318 роц≥ м≥сто одержало нових господар≥в Ч ≥тал≥йських граф≥в ƒругет≥в, ¤к≥ волод≥ли ним прот¤гом 360 рок≥в. ‘≥л≥п ƒругет будуЇ нову кам'¤ну фортецю на м≥сц≥ сучасного замку. –азом ≥з замком розбудовувалось ≥ м≥сто. ” 1384 роц≥ Ч завершилос¤ буд≥вництво нового замку, а також була в≥дкрита перша в м≥ст≥ школа. ”же в 1430 роц≥ ”жгород одержуЇ прив≥лењ в≥д корол¤ ≥ оф≥ц≥йно пишетьс¤ Ђѕрив≥лейоване м≥сто ”жгородї.
” 1514 роц≥, п≥д час великого повстанн¤ п≥д проводом ƒьорд¤ ƒож≥, м≥сто було повн≥стю зруйноване. ј п≥сл¤ поразки угорц≥в у битв≥ з турками в 1526 роц≥ б≥л¤ ћогача, ”горське корол≥вство було розд≥лене на три частини: 1.“ранс≥льванське кн¤з≥вство; 2.÷ентральна ”горщина п≥д владою турк≥в; 3.«ах≥дна ≥ ѕ≥вн≥чна ”горщина п≥д владою австр≥йських √абсбург≥в. ћ≥сто ”жгород на тривалий час стаЇ ареною м≥жусобних боњв. “ак у 1538 роц≥ ”жгород в≥д≥йшов до “ранс≥льван≥њ, а уже в 1540 роц≥ його зайн¤ли австр≥йськ≥ в≥йська. ” 1564 роц≥ м≥сто знову було атаковане транс≥льванськими в≥йськами.
Ќов≥ господар≥ графи ƒругети зм≥цнили роль м≥ста, ¤к економ≥чного та торговельного центру. ” цей час в≥дбулис¤ так≥ под≥њ ¤к: перебудова замку, буд≥вництво нових церков. «береглас¤ з того часу ≥ Ђѕечатка м≥ста ”жгорода. 1675 р≥кї, на ¤к≥й зображено герб м≥ста: щит ≥з двома виноградними лозами, а на них три листки ≥ два грона винограду, що вказувало на основне зан¤тт¤ його мешканц≥в. ƒо реч≥, у 1631 роц≥ у м≥ст≥ було 10 вулиць, 206 кр≥посних двор≥в, 32 двор¤нськ≥ маЇтки; а всього загальна к≥льк≥сть жител≥в Ч 1200 чолов≥к. ѕрот¤гом XVIЧXVII стол≥ть в ”жгород≥ ≥снувало багато рем≥сничих цех≥в: шевський, гончарний, стол¤рний, бондарний. ” цей пер≥од м≥сто було вт¤гнуто в рел≥г≥йну боротьбу м≥ж реформатською “ранс≥льван≥Їю ≥ католицькою јвстр≥Їю. ” 1610 роц≥ в м≥ст≥ дом≥нувала католицька церква. ” 1619 роц≥ ”жгород знову захоплюють протестантськ≥ в≥йська “ранс≥льван≥њ. ѕ≥сл¤ дес¤тил≥тнього правл≥нн¤ реформатськоњ влади в м≥сто повернулис¤ католики на чол≥ з графом ƒругетом. —аме в цьому роц≥, 1646, в ”жгородському замку було з≥брано 63 православних св¤щенник≥в ≥ п≥д ег≥дою ¬атикану проголошено ”жгородську ун≥ю та утворено греко-католицьку церкву на «акарпатт≥.
” 1707 роц≥ ”жгород був резиденц≥Їю кер≥вника нац≥онально-визвольноњ в≥йни угорського народу ‘еренца II –акоц≥. ¬загал≥, ”жгород XVIII стол≥тт¤ славивс¤ своњми ¤рмарками. —юди прињжджали купц≥ ≥з —ловаччини, Ќ≥меччини, ”горщини, ћолдав≥њ, ѕольщ≥, √рец≥њ, –ос≥њ. ” цей час було збудовано ц≥лий р¤д винних п≥двал≥в ≥ склад≥в у район≥ «амковоњ та ƒайбовецькоњ г≥р. ” к≥нц≥ XVIII стол≥тт¤ починаЇ розбудовуватис¤ ≥ л≥вобережна частина м≥ста, де селилис¤ б≥дн¤ки.
ј ось дл¤ початку XIX стол≥тт¤ характерний економ≥чний розмах. Ќа «акарпатт≥ почав розвиватис¤ кап≥тал≥зм, хоча ≥ в рамках феодал≥зму, з'¤вилис¤ перш≥ фабрики, внасл≥док чого площа м≥ста значно зб≥льшилась. ” 1837 роц≥ в ”жгород≥ нараховувалос¤ 36 вулиць.
Ќайб≥льший вплив на ”жгород ≥з пол≥тичних под≥й XIX стол≥тт¤ справила угорська революц≥¤ 1848Ч1849 роках 27 березн¤ 1848 роц≥ в м≥ст≥ оф≥ц≥йно було в≥дзначено поваленн¤ монарх≥њ в ”горщин≥. ƒл¤ придушенн¤ революц≥њ √абсбургський абсолютизм покликав на допомогу арм≥ю царськоњ –ос≥њ. Ѕудучи не в силах протисто¤ти њм, визвольна в≥йна потерп≥ла поразку. ћонарх≥¤ була знову в≥дновлена. ” 1849 роц≥ ”жгород став центром –уського округу, нового територ≥ального утворенн¤ в јвстр≥йськ≥й ≥мпер≥њ, але вже в 1850 роц≥ воно було л≥кв≥довано. ” 1863 роц≥ Ч була в≥дкрита перша друкарн¤ з украњнським шрифтом. ” 1869 роц≥ в ”жгород≥ д≥¤в перший на «акарпатт≥ л≥сопильний завод, у 1872 роц≥ почала працювати перша зал≥зниц¤: ”жгород-„оп. ” 1886 роц≥ побудована меблева фабрика Ђћундусї. ” 1897 роц≥ з'¤вивс¤ перший телеграфний зв'¤зок ”жгород-Ѕудапешт, а в 1902 роц≥ була здана в експлуатац≥ю перша ”жгородська електростанц≥¤.
ѕерша св≥това в≥йна спов≥льнила темп розвитку м≥ста. 12 с≥чн¤ 1919 року полк чехословацьких лег≥онер≥в зайн¤в правобережну частину м≥ста, л≥вобережна ж залишилас¤ п≥д владою ”горщини. ј 10 вересн¤ 1919 року «акарпатт¤ оф≥ц≥йно ув≥йшло до складу „ехословацькоњ республ≥ки, а ”жгород став адм≥н≥стративним центром краю. —аме в часи „ехословацькоњ республ≥ки м≥сто отримало сучасну арх≥тектурну довершен≥сть. јле за ¬≥денським арб≥тражем в≥д 2 листопада 1938 року ”жгород був переданий ”горщин≥. ћ≥сто за часи фашизму перетворилос¤ у в≥йськовий таб≥р угорськоњ арм≥њ. ” 1941 роц≥ ”горська держава, до складу ¤коњ входило ≥ «акарпатт¤, вступила у другу св≥тову в≥йну. ƒо к≥нц¤ 1944 року боњ п≥д≥йшли до ”жгорода. ¬≥йна не принесла м≥сту ¤ких-небудь ≥стотних зруйнувань, хоча привела до значних зм≥н у населенн≥ м≥ста. ” визвольних бо¤х за м≥сто брали участь частини 4-”крањнського фронту, а 27 жовтн¤ 1944 року ”жгород був визволений. Ќовий пер≥од прин≥с у житт¤ краю значн≥ зм≥ни. Ќа околиц¤х ”жгорода будувалис¤ нов≥ п≥дприЇмства ≥ поновлювалис¤ стар≥. Ќов≥ житлов≥ райони зм≥нили обличч¤ м≥ста.
